- споглядач
- -а́, ч.1) Той, хто споглядає (у 1 знач.) що-небудь.2) Той, хто схильний до споглядання (у 1 знач.), до самоспоглядання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
споглядач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
споглядачка — и. Жін. до споглядач … Український тлумачний словник
спостерігач — (той, хто спостерігає, стежить за ким / чим н., підмічає щось), спостережник, споглядач, споглядальник, обсерватор; глядач (той, хто дивиться на що н., спостерігає щось із цікавости тощо) … Словник синонімів української мови